Ярослав Царук. Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння.
Чернявка (нині немає)
До вересня 1939 р. в селі нараховувалося кілька десятків (до 50) дворів, але в 1940 р. селян переселено в район Торчина. Під час німецької окупації на місце села повернулося три сім’ї українців і дві сім’ї поляків. Під час міжусобиці (на її початку) поляки переселились за Буг в с. Городло.
23 березня 1944 р. на село напали поляки. Не встигли втекти в ліс і заховались у льосі Адамович Михайло, Павлюк Володимир Іванович,1940 р.н., Павлюк Петро Володимирович,1926 р.н. Поляки накидали в льох соломи і підпалили. Рятуючись від диму і вогню, селяни повиходили з льоху, намагаючись втекти, але були розстріляні. Поховані на кладовищі села Коритниця. Село зникло. На тому місці росте ліс.
Про село записано 11.03.1993 р. зі слів Дукельської Людмили Юліанівни, 1935 р.н., Махновського Адама Оксентійовича, 1932 р.н., Махновської Людмили Петрівни, 1934 р.н. (с. Пархоменкове, зош. 4, с.11); 29.05.1993 р. зі слів Байдовської (Павлюк) Марії Володимирівни, дочки й сестри убитих (зош. 4, с. 35).
