Ярослав Царук. Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння.
Бубнівська сільська рада
Руснів
Вбиті поляки:
1-3. Вчителька, її мама та бабуня.
Записано 16.07.1994 р. зі слів Никошука Степана Фотійовича, Родзенюка Івана Ананійовича, зош. 4, с. 167 168.
Галинівська сільська Рада
Галинівка
Вбивств не було.
Воля Свійчівська (Вілька Свійчівська)
В селі вбиті поляки на прізвище Росецькі (дві особи). Записано 13.05.1995 р. зі слів Литвинюка Степана Юхимовича, зош. 4, с. 31.
Видихай Карпо Борисович і Кирик врятували двох дітей, хлопчика 6 років і дівчинку 8 років, Ліфяш Юзефу. Записано 8.07.2001 р. зі слів Видихая Карпа Борисовича (1910 р.н., с. Воля Свійчівська), зош. 8, с.102.
Свійчів
Після жнив 1943 р. у селі повстанцями були вбиті поляки:
1. Добровольська Анна, 60 р.
2. Добровольський Фелікс, 20 р.
3–5. Савицькі – мати, син, дочка.
6. Бучко Янек, 60 р.
7–10. Павловські – мати, невістка й дитина.
11. Криштоп Юзеф, 35 р.
12–17. Криштоп Антек (однофамілець), дружина Яніна і четверо дітей.
За спогадами Каліщук (Дубенчук) Антоніни Іванівни (запис 01.02.2003. зош. 15, с. 61, 62), вона та її батько врятували сусідських дівчат Стасю і Янку Русецьких.
У лютому 1944 р. напад польської боївки на село був відбитий. Вдруге поляки, що зосередились у Вовчку, напали в середині березня 1944 р. на село Свійчів і знову були відбиті самообороною. Трагічна доля спіткала учасників самооборони села після “визволення” в 1944 році. Дубенчук Олександр загинув на фронті, Дубенчук Володимир Іванович був засуджений на кару смерті. Глембіцький у 1944 р. підірвався у Вовчку на міні. Гуд Федір Андрійович, 21 р., відступив з УПА на Горохівщину і пропав безвісти. Сачук Андрій Трохимович, 1922 р.н., 3.09.1944 р. загинув у бою з НКВД в селі Березовичах. Корчик Іван Ісакович, 1911 р.н., мобілізований на фронт в 1944 р., повернувся в 1945 р., нагороджений, працював в колгоспі, заарештований 17.03.1951 р. і засуджений на кару смерті, яка була замінена 25 роками виправно-трудових таборів. У 35 лагпункті району Чусово відбував покарання разом з Левком Лук’яненком, який увесь вільний час щось читав чи писав, був разом з Юрієм Шухевичем, Євгеном Сверстюком. Відсидів рівно 25 років і звільнений 17.09.1976 р.
Записано 19.11.1992 р. зі слів Корчика Івана Ісаковича, зош. 2, с. 150; 5.09.1994 р. – Мацьоха Івана, зош. 4, с. 184; 14.07.2001 р. – Пилипюк (Гуд) Ганни Андріївни, зош. 8, с. 105; 8.07.2001 р. – Петровича Олексія Юрійовича, зош. 13, с.104; 1.02.2003 р. – Дубенчук (Мартин) Ольги Павлівни, зош. 15, с. 56.
За Сємашками, в селі Свійчові загинуло 96 поляків (с.938). За словами мешканця села Павла Романюка (інтерв’ю від 15.06.1999 р.), у Свійчові всього налічувалось 35 дворів. Підірвано костел, і це зробив під маркою УПА мешканець Свійчова Колембицький. У колонії Вандиволя вбито польську сім’ю Зінкевичів: подружжя і діти Костик, Мирослав, Феня, Сташка.
