Урочисте засідання Правління "Пошуку"

3-го грудня 2005 р. на засіданні Правління ЛОТ "Пошук" Голові товариства Інні Федущак була вручена державна нагорода екс-президента Польщі.

Указом екс-президента Республіки Польща Алєксандра Квасьнєвського 32 особи з країн колишнього СРСР нагороджено Хрестом Ордена Заслуги Речі Посполитої Польщі "за визначний внесок в розкриття і документування правди про політичні репресії відносно польського народу".

Засідання Правління розпочалося в 11.00 год. по вул. Роксоляни 31-110, де зареєстроване товариство. Були заслухані робочі питання порядку денного. А о 12.00 прибув Консул РП п. Вальдемар Ковальські. Він зачитав Указ колишнього президента РП А. Квасьнєвського та вручив почесну нагороду зі словами, що це - висока оцінка заслуги всього товариства "Пошук" та, зокрема, Голови Правління Інни Федущак.

У відповідь І.Федущак доповіла зібранню про співпрацю товариства з польськими інституціями та допомогу громадянам Польщі. Член Правління Богуслава Гринів подякувала консулу за оцінку праці товариства і, принагідно, за отриману допомогу у встановленні відомостей про свого батька, який став жертвою НКВС у 1940 р.

ПРОТОКОЛ  №41

засідання Правління ЛОТ «ПОШУК» від 3.12.2005 р.

 Присутні:  члени Правління «Пошуку»: І. Федущак, О. Кліщ,  В. Федущак,  Б. Гриніва, Н. Космолінська, Є. Топінка, М. Хамар. Члени ревізійної комісії: С. Хамар, І. Васік, Н. Керик.

ПОРЯДОК  ДЕННИЙ:

1.     Участь В. Федущака в міжнародній конференції у Талліні.

2.     Участь «Пошуку» в семінарі за програмою «Віртуальний музей ГУЛАГу» в Петербурзі23-24.10.

3.      Презентація програми «Віртуальний музей ГУЛАГу» 25.11.

4.      Вручення польським консулом нагороди Президента Кваснєвського – Ордена Заслуги перед Польською республікою.

5.      Різне.

6.      Перегляд нових медіа-матеріалів.

Присутні вшанували пам’ять померлого 30.11 колеги Івана Бриля – керівника Червоноградської групи.

СЛУХАЛИ:

1.  В. Федущак звітував про запрошення на міжнародну конференцію «Археологія ГУЛАГу» в Таллін 20-21.10 та свій виступ про перепоховання в Україні, ілюстрований світлинами на комп’ютері. Ознайомив з наведеними контактами та привезеними матеріалами.

УХВАЛИЛИ: Роботу схвалити.

2. В. Федущак доповів про обговорення музейної програми на семінарі  НІЦ «Меморіал» (СПб), де приймала участь представник Львівського історичного музею С. Кочергіна, про оцінку нашого внеску в цю програму, стан опрацьованого матеріалу та перспективи проекту.

УХВАЛИЛИ: Роботу схвалити.

3. Є.Топінка розповів про успішне проведення презентації 25.11 нашої частини програми «Віртуальний музей ГУЛАГу». Н.Космолінська повідомила про висвітлення події у ЗМІ.

УХВАЛИЛИ: привітати товариство з успіхом, подякувати за вдалу роботу В. Федущаку.

4. Консул РП у Львові Вальдемар Ковальські вручив І. Федущак Хрест Заслуги. І. Федущак  доповіла зібранню про діяльність «Пошуку» польської тематики.

5.       В. Федущак повідомив про стан роботи над книгою про Абезь та Адак та переговори з Фондом родини Чопівських.

 О. Кліщ розповів про стан місць пам’яті, спостережений ним під час експедицій Україною і Польщею. І. Федущак повідомила про перепоховання 2 жертв НКВС, організоване пошуківцями Лопатина 30.10, про контакти з пошуковим товариством «Пам’ять».  В. Федущак поділився враженнями від акцій Пам’яті голодомору і репресій у Львові, в яких брав участь. Продемонстрував фоторепортажі усіх згаданих заходів.

Головуючий:        О. Кліщ

Секретар:            В. Федущак

назад

Про польську тематику  ЛОТ "Пошук".

Доповідь Інни Федущак на засіданні Правління товариства 03.12.05.

З польською проблематикою наше товариство пов’язане з початку 90-х років.

Одними з перших рішень правління Львівського «Меморіалу» після його заснування в 1989 р. були вимоги дозволу на відновлення Січового поля на Янівському кладовищі та кладовища «Орлят» на Личакові.

У 1990 р. почалася наша співпраця з товариством «Сибіряків» та «Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва».

У 1991 р. тоді ще пошуковий відділ «Меморіалу» відшукав масове поховання польських вояків, знищених німцями у 1939 р. біля Малехова. Згодом, за участю польської сторони, воно було урочисто перенесене на сільське кладовище.

У 1992 р. я представляла Україну на «Тижні сумління» у Варшаві, де до нас тоді звернулися по допомогу понад 100 родин. У більшості з них суть заяви була спільна: батька арештували, родину депортували в Сибір, по війні репатріювали до Польщі. Доля батька невідома. За останні роки від громадян Польщі таких запитів надійшло понад 2 тисячі. Більшості родин ми змогли допомогти довідатися про час і місце загибелі, отримати відповідні документи, відвідати місця пам’яті. Лише після розтаємнення списків українських жертв НКВС 1940 р., одразу 94 родини за один тиждень вперше отримали від нас звістку про розстріляних близьких. Запити від родин продовжують надходити до нас і дотепер.

Удалося поєднати 21 родину, розлучену репресіями та війнами. У деяких з них дитину виховали дитбудинки або чужі люди, і вона не знала ні імен батьків, ні місця народження. Серед них є люди різних національностей, але окремі члени 18 з тих родин були або є громадянами Польщі.

Досліджуючи поховання 1941 р. у Володимирі-Волинському, наша група виявила масове поховання польських вояків, інтернованих у 1939 р. Їх утримували у таборі НКВС, використовували для будівництва і по його завершенні розстріляли. 97 досліджених і описаних останків були урочисто перепоховані за участю польських представників, переданий знайдений речовий матеріал. Ще 3 останки вояків періоду 39 р. знайдені нами при ексгумаційних роботах у Ковелі.

У багаторічній співпраці з Варшавським «Меморіалом» та осередком «Карта» видана польською мовою ціла низка томів мартирологу - розстріляних у Львові, Дрогобичі, Тернополі, депортованих з Львівщини. До польського Індексу репресованих передані сотні тисяч імен жертв ГУЛАГу.

У 90-ті роки відбувся обмін виставками. Наша «Репресована культура» виставлялася в музеї Івашкевича під Варшавою, польська «Солідарність» - у музеї Львівського держуніверситету ім. Франка.

Для відкритої цієї осені у Варшаві міжнародної виставки «Europa XX wieku: oblicza totalitaryzmu» члени нашого товариства зібрали кілька десятків свідчень про злочини тоталітарних режимів у Галичині.

Триває наша експедиційна робота по дослідженню польсько-українських конфліктів на Волині за програмою «Карти».

Маємо добрі контакти з рядом польських науковців, зокрема з ІПН, яким надаємо допомогу в пошуку. Журналістка «Газети виборчої» Ельжбєта Котарска, довідавшись про долю свого батька – одного з керівників підпілля ZWZ, кілька років проводила з нами у Львові архівні дослідження та опитування свідків і написала книгу «Справа 14». Історик німецького університету у Варшаві Богдан Мусял у такій же співпраці видав книгу про злочини НКВС у червні 1941 року.

назад                            Оновлено 22.02.2008