ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
ТОВАРИСТВО ПОШУКУ ЖЕРТВ ВІЙНИ «ПАМ’ЯТЬ»
79022 м. Львів, вул. Городоцька 276/12. Тел. (032) 244-85-41
Звіт
про проведення пошуково-ексгумаційних робіт в
смт. Лопатин Радехівського р-ну Львівської області
У відповідності до договору (№...) між Лопатинською селищною радою і громадською організацією «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», на підставі дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій (№...), пошуковою групою товариства «Пам’ять» 23-24 вересня і 7-8 жовтня 2005 р. проводилися пошуково-ексгумаційні роботи в смт. Лопатин Радехівського р-ну Львівської області. Дослідження проходили на території подвір’я колишньої районної тюрми НКВС (зараз — сад середньої школи), а також подвір’ї римо-католицького костелу. Загалом на території саду було закладено 24 шурфи і траншеї, а також 2 розкопи загальною площею 37 кв. м. Біля костелу прокопано розвідкову траншею на місці вирви від авіабомби довжиною 3 м і шириною 1 м.
В результаті розкопок на подвір’ї колишньої тюрми виявлено та ексгумовано 2 останки людей чоловічої статі, які загинули в результаті насильницької смерті.
Останок №1 випадково знайдено під час копання рову на комунікації. Робітниками були віднайдені кістки ніг покійника, які, на жаль, не були збережені. Під час розкопок засвідчено останки людини віком 30-35 років, які знаходилися на глибині приблизно 1 м від сучасної поверхні. Тіло було покладене на спину у випростаному положенні. Супровідний матеріал у вигляді ґудзиків від шинелі (радянської) та натільної білизни свідчить у що був одягнений покійник.
Вивчення остеологічних решток дає підстави вважати, що до людини були застосовані насильницькі дії (тортури). Зокрема, кістки лицевої частини черепної коробки були сильно подроблені, що можливе лише при неодноразових ударах твердим предметом, наприклад прикладом гвинтівки. В долівці ями знайдено дві кулі від гвинтівки системи Мосіна, які застрягли в землі. Цей факт дозволяє стверджувати, що особа була кинута в яму ще живою, після чого — дострілена двома пострілами в район грудної клітки. Судячи з цього, що людина була одіта в шинелю, можемо припустити, що події відбувалися в прохолодну пору року.
Останок №2 виявлено восени 2004 р. пошуковою групою громадської організації «Меморіал», однак з невідомих причин ексгумаційних робіт проведено не було, яма цілий рік перебувала не закритою і, фактично, перетворилася на смітник. Встановлено, що друге поховання знаходилося на відстані біля 5 м від вищеописаного. Останок лежав на глибині 1 м. від сучасної поверхні і належав чоловікові віком 35-40 років та зростом не менше 1,7 м. Тіло було лежало долілиць у витягнутому положенні. За знахідками ґудзиків можна вважати, що чоловік був одягнутий лише в білизну. Його ліва рука була закладена за спину і лежала на тазові, права — вздовж тулуба. Не виключено, що руки покійника були зв’язані за спиною шнурком.
Детальний огляд кістяка засвідчив роздробленість окремих фаланг пальців правої і лівої рук. Це може свідчити, про насильницькі дії вчинені стосовно вбитого. Ліва стегнова кістка мала сліди пошкодження в результаті влучення в неї кулі від пістолета ТТ або автомата ППШ-ППС. Саму кулю виявлено на долівці ями.
Загальний вигляд скелета свідчить, що тіло людини було кинуто в яму вже після її смерті. Можливо, чоловік був розстріляний в у підвалі тюрми (кулі пройшли на виліт), після чого був закопаний в саду теперішньої школи.
На подвір’ї римо-католицького костелу закладено розвідкову траншею (довжина 3 м, ширина 1 м і глибина 1,8 м) на місці захоронення у вирві від авіабомби чотирьох повстанців УПА. Траншеєю було встановлено місцезнаходження воронки, засипаної будівельним і побутовим сміттям, однак слідів остеологічних залишків виявити не вдалося. Виходячи з великих розмірів ями (діаметр близько 5 м) не виключено, що останки людей могли перебувати в стороні від траншеї.
Таким чином пошуково-ексгумаційні роботи в Лопатині, здійснені товариством «Пам’ять», дали можливість частково вивчити територію, де за свідченнями очевидців проводилися санітарні захоронення учасників ОУН-УПА, виявити і дослідити два останки людей, які загинули насильницькою смертю, а також отримати важливу інформацію про дії репресивних органів НКВС на цій території.
Голова товариства «Пам’ять» Онищук Я.І.