Міжнародна наукова конференція
«НАСИЛЛЯ ВЛАДИ ПРОТИ СВОБОДИ СУМЛІННЯ:
репресивна політика Радянської держави щодо християнських Церков і віруючих
(ідейні засади, механізми реалізації, історичні наслідки)»
Київ, 3-4.03.2006 р.

У березні 2006 року виповнюється шістдесят літ від часу офіційної ліквідації державною владою СРСР Української Греко-Католицької Церкви в Галичині шляхом її насильницького «возз’єднання» із Російською Православною Церквою на т. зв. «Львівському соборі» 1946 р., після якого відбулася подібна «православізація» Закарпаття, знищення монастирів і чернечих згромаджень, а також зруйнування структур цієї Церкви на території сучасної Польщі й Словаччини.

Переслідування УГКЦ було складовою частиною кривавої трагедії насилля в Україні, яка випливала з людиноненависницької ідеології тоталітарного комуністичного режиму і була «апробована» у 20-30-х роках XX ст. щодо усіх без винятку Церков та їхніх вірних: православних і католиків, протестантів та представників інших церковних і релігійних спільнот. Безпосереднім наслідком державної боротьби з релігією стали зруйновані, зачинені, спрофановані храми; розстріляні, ув’язнені, депортовані в сибірські ГУЛАГи священики й миряни. Цілі покоління були позбавлені свободи вiросповiдання, що спричинилося до вигасання вікових традицій віри, прогресуючої бездуховності та деморалізації суспільства.

Водночас, в основі репресивної релігійної політики Радянської держави, яка за псевдоінтернаціоналістською риторикою приховувала свою імперську сутність, лежали засади й механізми, успадковані нею від царського режиму. Вони передбачали надання привілейованого статусу одній із Церков, лояльній і покірній щодо існуючого режиму, інструменталізацію протегованих і контрольованих владою церковних структур в інтересах державної внутрішньої та зовнішньої політики. Саме таку роль під час ліквідації УГКЦ було відведено знекровленій гоніннями міжвоєнного періоду Російській Православній Церкві, єрархія якої стала знаряддям владного свавілля.

З’ясуванню цих та інших історичних зумовленостей церковно-державних взаємин у минулому, які обернулися брутальною зневагою свободи сумління та жорстокими переслідуваннями за віру, трагічні наслідки яких даються взнаки й сьогодні, було присвячено наукову конференцію, до участі в якій були запрошені історики, богослови, філософи й політологи, а також представники Церков, політики й державні службовці — усі ті, хто зацікавлений у тому, щоб суспільне та духовне життя у вільній Українській державі грунтувалося на засадах правди й справедливості, а трагедія минулого більше ніколи не повторилася.
(З програми проведення конференції).

Конференція стала 1-м заходом у відзначенні 60-ї річниці Львівського псевдособору. Синод Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ затвердив проведення таких основних заходів у Львові : 7 березня - концерт-реквієм в Національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької, 8 березня - Архієрейська Божественна Літургія, 11 березня - молитовний хресний хід вулицями Львова.

ЛОТ "Пошук" отримав запрошення до участі у конференції від Інституту Історії Церкви завдяки просвітницькій і пошуковій діяльності (Віртуальний музей ГУЛАГу). Програма конференції була складена таким чином, що вдалося послідовно простежити і обговорити проблеми свободи сумління в Україні від часів царської Росії  до сучасної проблематики відносин Держави і церкви.

У ході конференції була відкрита виставка «Репресована Церква» Львівського музею історії релігії  і проведена презентація Віртуального музею ГУЛАГу. Учасники змогли познайомитися і з виданнями, що висвітлюють тему релігійних переслідувань.