Житло на кістках, авто-мийня в концтаборі.

Разом з будівництвом, згасли баталії навколо житлового будинку у подвір'ї тюрми НКВС №1 на вул. С. Бандери. Та залишається брутальність наших людей, байдужість. Ми звикли хреститися, проходячи, або проїжджаючи повз церкву. Звісно, наше вбрання і авто у неділю мусять бути святковими. Бо соромно, що скажуть люди...

 На околиці Львова (вул. Вінницька)

-Перехожий, зупинись! Схили голову! Перед тобою місце колишнього Янівського табору смерті! Тут стогне земля!., - волає пам'ять безвинних жертв нацизму. Поруч встановлений пам'ятний камінь з недвозначним написом. Зараз тут діюча колонія. А у декількох метрах від меморіального знаку, за ворітьми МВС, "приросли" до колонії гаражики. Зовсім поруч городи.

У суботній день на городах пораються "садоводи", автовласники у цей погожий день "вилизують" свої авта (я, також відвідав сьогодні зранку авто-мийню). А коли під'їхав до пам'ятного каменя Янівського концтабору, щоб зробити свіже фото, був щиро вражений черговим зразком брутальності: під самісінькою таблицею прилаштувалися 3 автомобілі і влаштували ... мийню! Ну так! Завтра ж неділя! Треба ж буде їхати до церкви, на цвинтар, в село... Брудна машина - сором! А мити її на меморіалі - нормально!?

Мені невідомо, кому належать ці авта, городникам, чи охоронцям від МВС. Зрозуміло, що залишається проблема сумління.

В.Федущак