Честь і здоров'я комуніста страждають.
25 липня 2006 о 15.30 розпочалося слухання у Галицькому районному суді справи за позовом першого секретаря Львівського обкому КПУ О.Калинюка до Віри Лясковської та Львівської обласної ради.
Суть справи полягає у тому, що здоров'я позивача (на його думку) похитнулося після оприлюднення депутатом В.Лясковською на засіданні обласної ради його листа до колишнього мера Львова Л.Буняка. Я бачив копію того листа. На бланку обкому КПУ, російською мовою, позивач просить мера виділити земельну ділянку, щоб виправити "несправедливість": у Галичині встановлена велика кількість пам'ятників ОУН-УПА, а "противоборствующей стороне" - жодного. Також, у тому листі О.К. стверджує, що ОУН-УПА розв'язала терористичну війну проти... "мирного населения". Резюмує цей лист "забійна" теза, що для пам'ятника жертвам ОУН-ОПА найбільш підходить місце, де загинуло найбільше безвинних жертв - тюрма на Лонцького. Претензії до облради пов’язані з тим, що після того, як прозвучала ця інформація Віри Лясковської, голова обласної ради Михайло Сендак відмовив О. Калинюку в наданні часу для виступу, під час якого він хотів спростувати слова депутата. За версією позивача, після таких "тяжких ударів" він втратив працездатність (тяжко захорував) і програв у виборчій кампанії до Верховної Ради.
Про ці перипетії я довідався, уперше, від своїх колег та з преси. Тож вчора вдалося втамувати власну цікавість. Знайшов приміщення Галицького районного суду у привокзальних провулках, підійшов до пікету, що нудьгував біля входу.
