книги і статті |
||
| Книги: | ||
|
«Західноукраїнська трагедія 1941», Львів - Нью Йорк, 2002, НТШ, 430 с., О. Романів, І. Федущак.
В книзі показана репресивно-винищувальна діяльність
комуністичного московського режиму в період першої совєтської окупації
Західної України в 1939—1941 рр. Центральне місце в книзі займають події
червня—липня 1941 р., пов’язані з масовим фізичним знищенням в тюрмах і
на етапах евакуації української інтеліґенції та національно-свідомого
громадянства Галичини та Волині. В рамках досліджень ЛОТ „Пошук“ вперше
публікуються узагальнені списки жертв мартирологу 1941 р. Книга ретельно
арґументована спогадами очевидців, документами режиму, фотоматеріялами. „Із давноминулих літ”, Червоноград, 2004, 231 с., Іван Бриль. Там в Сокалю брамка була, там рекрутів брали. Ой, просив я пана Бога, щоб мене не взяли. Мене взяли та й віддали, та до регіменту, Написав би лист додому – нема атраменту. Покропіть нам доріженьку, щоб ся не курила, Накажіть там до дівчини, щоб ся не журила. Покропили доріженьку, - доріжка ся курить. Наказали до дівчини, - дівчина ся журить ...
Так співали себечівські хлопці, що літнього вечора 28
серпня 1914 року верталися зі Сокаля. Їх туди до брамки закликали, щоб
вскорому забрати до війська. Адже, кажуть, війна. Серед тих хлопців, що
гурмою увійшли, співаючи, з вигона у село був і Павло Бриль, або, як
по-вуличному його звали Башуків Павло. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій,- Тернопіль: «Воля», 2002. - 272 с. Зміст Книга «За рідний край, за нарід свій» приурочена 60-ій
річниці УПА. У виданні представлені спогади учасників визвольних змагань
Бучаччини. "Трагедія волинських сіл 1943-1944 рр. Українські та польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район”, Львів – 2003, Ярослав Царук. Висвітлено
польсько-український збройний конфлікт у Володимир-Волинському районі
Волинської області в роки нацистської окупації. Перелік українських і
польських жертв ґрунтується на спогадах місцевих селян. У вступі йдеться про
передумови протистояння, викликаного прагненням польської меншини відновити
владу Польщі у регіоні, де переважало українське населення. |
||
| Статті: | ||
ПРОБЛЕМА ОУН-УПА.Звіт робочої групи істориків при Урядовій комісії з
вивчення діяльності ОУН і УПА. Основні тези з проблеми ОУН-УПА (історичний
висновок). Київ 2004 Громадським організаціям УкраїниНа півночі Росії, у Республіці Комі, між Інтою і Воркутою, на ріці Усі, є
селище Абезь, у якому був один з найбільших повоєнних санітарних таборів
політв’язнів. Збереглося його кладовище з номерами могил. До 20-річчя загибелі В.Стуса....в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, в карцері табору особливо суворого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського району Пермської області загинув поет і правозахисник Василь Стус. Про обставини й причини смерті кандидата на Нобелівську
премію свідчить і розмірковує тодішній в’язень цього «табору смерті». Масові розстріли в Україні навесні 1940 р....у 1994 р. був віднайдений
документ, який стосувався другого пункту постанови 40 року. Це була копія
списку на 3435 осіб в алфавітному порядку, де проти прізвищ з іменами, по
батькові і роками народження проставлені номери зазначених вище
списків-вироків по Україні. До цього списку є супровідний лист начальника 1
спецвідділу НКВС УРСР Цвєтухіна до відповідного відділу НКВС СРСР Баштакова,
датований 25.11.40. Розмова з автором книжки «Трагедія волинських сіл 1943-1944 рр.», етнографом Ярославом ЦарукомХроніка трагічного протистояння. Хотілося записати кожну вбиту особу. Інна Юркевич - Федущак. СЛОВО ПРО БАТЬКАВіктор Юркевич походить із старовинного роду української козацької шляхти.
Ще в XVII столітті сини Панаса Юркевича, Іван і Трохим, прийшли на Сіверщину
з козацьким військом і... 20-23 квітня Фундація європейського
порозуміння “Кшижова” провела свою щорічну, вже ІІІ конференцію місць
пам’яті, цього разу – на тему “Будні диктатури. Підкорення – пристосування –
опір”. Під вивіскою боротьби з бандерівщиною творилися мерзенні злочини.
На переломі 1944-45 рр. охорону однієї з ділянок радянсько-польського
кордону забезпечувала 6-ша лінійна застава 13-го прикордонного загону військ
НКВД. Начальником застави був лейтенант Важев Дмітрій Капітонович, що
народився в 1916 році у Чкаловській (тепер Оренбурзькій) області. Росіянин,
член ВКП(б) з 1940 року, освіта - 5 класів, за професією -токар, одружений.
Проживав у м. Бориславі, сім'я на Алтаї. У військах НКВД - з 1937 року. Кладовище Львівської пересильної в’язниці № 25 та обласної лікарні МВС.Як відомо, документи щодо
місць поховань реабілітованих політв’язнів періоду комуністичних репресій до
цього часу залишаються під грифом таємності. Виправдовується влада тим, що
за радянських часів не відокремлювали політичних злочинців від кримінальних,
а останні і нині не мають права на оприлюднення місць поховання. На кістках невинно убієнних.З-поміж усіх львівських цвинтарів, знищених і забутих,
Замарстинівський - де вже давно не ховають померлих - чи не найбільш
занедбаний. Час і людський вандалізм сплюндрували, знищили склепи,
пам'ятники. Виконання смертних вироків.У Львові смертні вироки
виконувалися у приміщенні СІЗО (в'язниця Бригідки). На подвір'ї була до
війни капличка. (Є неофіційні свідчення, що у ній у 39-41 році НКВС проводив
розстріли, і у 41 р. там же частину жертв закопали. - І.Ф.) Тепер її вже
немає. До 60-річчя початку
переселення.
|
||
|
назад
|
||