статті

опубліковано

22.02.2008

  ЗМІСТ

II. ПРОБЛЕМА ОУН - УПА: ОСНОВНІ ТЕЗИ
(історичний висновок)
 

1. Предмет дослідження.

Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську повстанську армію (УПА) слід розглядати як окремі, хоч і пов'язані між собою структури. Вони мали різні функції, і тому не варто поєднувати їх через дефіс. Поєднувати можна тільки проблему ОУН-УПА. Вона стосується і підпільної партійно-військової структури, якою була ОУН, і партизанської за характером армії, якою була УПА.

Суть проблеми ОУН-УПА полягає у визначенні офіційного ставлення української держави до підпільно-повстанських структур, які боролися за незалежність України у минулому.
Такими структурами є:
— Українська військова організація (УВО), що існувала з 1920 р. і увійшла до Організації українських націоналістів (ОУН) у 1929 р. (хоч і не розчинилася в ній одразу);
— Організація українських націоналістів, що діяла на західноукраїнських землях і в еміграції від 1929 p. , а після загибелі провідника Євгена Коновальця у 1938 р. розкололася на дві однойменних, але самостійних фракції: ОУН(М) під проводом Андрія Мельника, і ОУН(Б) під проводом Степана Бандери. В західних областях України ОУН існувала до кінця 50-х pp. ;
— Українська повстанська армія (1943-1949);
— Дружини українських націоналістів (ДУН), більш відомі під кодовими назвами — спеціальний відділ "Нахтігаль" і організація "Роланд". Це — військові частини чисельністю не більше батальйону.
В наші дні протистояння УВО і ОУН з Польською державою мало цікавить широку громадськість, тому що воно відбувалося за межами СРСР. Але в 1939 р. Й. Сталін і А. Гітлер поділили Польську державу між собою, і на Західну Україну прийшла радянська влада. У боротьбі проти радянізації Західної України націоналісти робили спроби спертися на гітлерівську Німеччину, яка незабаром напала на Радянський Союз. Наскільки серйозними виявилися ці спроби? Як складалися взаємовідносини німецьких військових і цивільних властей на окупованій території України з ОУН(Б), ОУН(М), УПА?
Ці питання становлять основний зміст проблеми ОУН-УПА. Протистояння між прибічниками і противниками націоналістів, між ветеранами ОУН і КПРС, УПА і Радянської армії з часом тільки загострюється. Визначаючи ставлення до цієї заполітизованої історичної проблеми, влада за будь-якого рішення наражатиметься на протест з боку частини українського суспільства. Єдиний вихід полягає у деміфологізації проблеми ОУН-УПА, в популяризації історичної правди, якою б вона не була для обох сторін.

  ЗМІСТ