Лист

Голові обласної міжвідомчої комісії
у справах увічнення пам’яті жертв війни
 та політичних репресій п. Батенко Т.І.

13.11.2006 322/37

Львівське обласне товариство „Пошук” просить Комісію у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій ознайомитися з діяльністю редакції Львівської обласної Книги пам’яті України „Реабілітовані історією”, розглянути питання імовірної активізації виходу мартирологу Львівщини.

Редакцію Книги не раз піддавали гострій критиці. Оскільки однак ця установа державна, вона має формальне право не зважати на поради, критику, вимоги громадськості, що й переважно робить. Багато її працівників у обласних редакціях – ті самі, що працювали над Книгою Радянської армії, призвичаєні до бюрократизму і фальсифікацій, до праці на замовлення, без її аналізу, байдужі до долі загиблих. Звичайно, далеко не всі.

У Івано-Франківську, де редактором Лук’ян Вардзарук, єдиній області України, де давно вийшли 5 томів Книги, редакція внесла зміни до стандартної форми. А саме: замість вказувати статті вироку, вони для кожного репресованого коротко виписали текстове звинувачення, наприклад: „Ремонтував годинник нелегалу”, „Виорав на городі тризуб”, „Пофарбував обгортки цукерок синьо-жовтим кольором”, „Співав заборонені пісні”, не кажучи вже про більш серйозні й справжні звинувачення. За це Книга отримала захоплені відгуки громадськості та родичів, і в той же час нищівну критику з боку київського керівництва. Тепер франківчани готують додатковий том, куди ввійдуть імена, які не встигли вмістити в основні томи.

Головне – вони не обмежилися датами вироку і реабілітації, а всюди, де змогли, вказали дату і місце смерті, що для родин значно важливіше, ніж дата реабілітації. Оскільки ці дані рідко вказані у слідчих справах, з яких пишуться ці книги, то редакція знайшла можливість використати додаткові джерела. У першу чергу це мартирологи, які масово публікуються на території ГУЛАГу і в окремих населених пунктах України. Використали вони й дані, які отримали з нашого товариства, зокрема, загиблих у таборі Абезь, у Биківні, у Москві. Ці дані ми вводимо у наш мартиролог не за свідченнями родини, які бувають дуже неточними, а за опублікованими мартирологами, написаними на основі архівів окремих областей Росії. У наших вибірках сотні тисяч імен громадян України, полеглих у ГУЛАГу, і ми постійно їх поповнюємо з нових опублікованих мартирологів. Наші дані використовують редакції Тернополя, Чернівців, частково Волині, Книги окремих сіл і районів, які видаються ентузіастами на громадських засадах.

Кілька років тому „Пошук” пропонував вибірки й по Львівській області, де у нас зібралося найбільше інформації, але Львівська редакція від наших матеріалів відмовилася, посилаючись на стандартні вимоги Києва і відсутність фінансування. Прикро, але у Львові не вийшов досі жоден том. Важливо, щоб львівська Книга нарешті почала вихід в світ, містила потрібну людям інформацію і не була б гірша за франківську чи тернопільську. Тому пропонуємо запросити на засідання Комісії керівника редакції, ознайомитися із станом роботи над Книгою та обговорити заходи покращення її якості.

Голова ЛОТ „Пошук” Федущак І.В.